Невролог у Запоріжжі

Мігрень – це форма головного болю, яка зазвичай характеризується сильним, пульсуючим болем в одній половині голови. Це захворювання може бути супроводжене такими симптомами, як чутливість до світла, звуку та запахів, а також може викликати нудоту та блювання.

Основні ознаки мігрені включають:

1. Біль: Зазвичай сильний, пульсуючий біль, який може тривати від годин до кількох днів.

2. Супутні симптоми: Чутливість до світла (фотофобія), звуку (фонофобія) та запахів; може також виникнути гіперчутливість або оніміння в обличчі чи конечинах.

3. Нудота та блювання: Багато хто, хто стикається з мігренню, може відчувати нудоту та іноді блювання.

4. Ауральні симптоми: Деякі люди можуть відчути ауральні симптоми перед атакою, такі як зміни в зорі, мовні або сенсорні порушення.

Епілепсія є неврологічним захворюванням, що характеризується повторюваними епілептичними нападами, або судомами. Ці напади виникають внаслідок надмірної електричної активності у мозку, яка може призводити до різних симптомів та порушень функцій.

Основні риси епілепсії включають:

1. Епілептичні напади: Це непередбачувані і краткочасні події, під час яких може виникати різна симптоматика. Це може бути втрата свідомості, непередбачувані рухи тіла, дивний смак чи запах, відчуття деякого предмета в роті тощо.

2. Аура: Деякі люди можуть відчувати ауральні симптоми перед епілептичним нападом. Це може бути зміна настрою, сприйняття або навіть конкретних сенсорних відчуттів.

3. Судоми: Під час епілептичного нападу можуть виникати судоми, які включають різні рухи тіла. Це може бути супроводжене падінням, судомними соковиттями та непередбачуваними рухами.

4. Втрата свідомості: Багато епілептичних нападів супроводжуються втратою свідомості або зміною її стану.

5. Відновлення: Після епілептичного нападу людина може відновити свідомість, але часто відчуває втомленість та збиток.

Лікування епілепсії включає використання антиепілептичних препаратів, які допомагають контролювати електричну активність у мозку та запобігати епілептичним нападам. У деяких випадках може бути рекомендована хірургічна корекція.

Важливо вчасно звертатися до лікаря-невролога для діагностики, визначення виду епілепсії та призначення ефективного лікування. Щодо проблем епілепсії, консультація медичного фахівця є ключовою для забезпечення безпеки та якісного життя пацієнта.

Невропатія – це загальний термін, який вказує на ураження або дисфункцію периферійної нервової системи. Це може включати найрізноманітніші захворювання або ушкодження нервів, які передають сигнали від центральної нервової системи (головний мозок і спинний мозок) до інших частин тіла.

Основні види невропатій включають:

1. Периферійна невропатія: Це ураження периферійних нервів, що може призводити до втрати відчуття, болю, а також впливати на рухову функцію м’язів.

2. Діабетична невропатія: Розвивається внаслідок діабету і може впливати на різні органи та системи, такі як нирки, серце, шкіра і органи травлення.

3. Аутономна невропатія: Впливає на автономну нервову систему, яка контролює функції, такі як серцебиття, тиск, терморегуляція та інші.

4. Компресійні невропатії: Спричинені стисканням нервів, таким чином обмежуючи їх функцію. Наприклад, карпальний тунельний синдром або стегново-підколінний синдром.

5. Токсична невропатія: Виникає внаслідок отруєння токсичними речовинами, такими як важкі метали чи хімічні речовини.

6. Ідіопатична невропатія: У випадках, коли причина ураження нервів невідома.

Симптоми невропатій можуть варіюватися в залежності від конкретного типу та місця ураження. Зазвичай це включає біль, мурашки, втрату чутливості та слабкість у відповідних областях тіла.

Лікування невропатій може включати медикаментозну терапію для контролю болю та симптомів, фізіотерапію, реабілітацію та лікування основної причини, якщо це можливо. Керування невропатією часто є довгостроковим завданням, і важливо звертатися до лікаря для діагностики та плану лікування.

Альцгеймерова хвороба — це прогресуюче та невиліковне неврологічне захворювання, що впливає на головний мозок та призводить до поступової втрати когнітивних функцій. Захворювання отримало свою назву від лікаря Алоїса Альцгеймера, який вперше описав його у 1906 році.

Основні ознаки та характеристики Альцгеймерової хвороби включають:

1. Втрата пам’яті: Спочатку це може виявлятися втратою короткочасної пам’яті, а з часом охоплювати і довгострокову пам’ять.

2. Порушення когнітивних функцій: Втрата здатності до абстрактного мислення, планування, вирішення проблем та інших когнітивних функцій.

3. Зміни у мовленні: Утруднене висловлювання, забутність слів та порушення зрозумілості мовлення.

4. Зміни у поведінці та настрої: Зміни в настрої, включаючи депресію та роздратованість, а також зміни в поведінці, такі як агресивність чи зневага до навколишнього.

5. Втрата здатності до самообслуговування: Поступова втрата навичок, необхідних для виконання повсякденних справ, таких як одягання, купання та годування.

6. Загальна дегенерація мозку: Захворювання супроводжується дегенерацією нервових клітин та утворенням амілоїдних бляшок та неврофібрилярних клубків у мозку.

Альцгеймерова хвороба є хронічною та прогресуючою, і на жаль, на сьогоднішній день вона не має повного лікування. Лікування спрямоване на пом’якшення симптомів та збереження якості життя пацієнта. Включає в себе ліки, психосоціальну підтримку, фізичну активність та інші терапевтичні методи.

Важливо вчасно звертатися до лікаря у випадку будь-яких ознак та симптомів, які можуть вказувати на можливе розвиток Альцгеймерової хвороби, особливо якщо є спадкова схильність чи інші ризикові фактори.